Керуючись законами України „Про місцеве самоврядування в Україні”, „Про засади державної регіональної політики”, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 932 „Про затвердження Порядку розроблення регіональних стратегій розвитку і планів заходів з їх реалізації, а також проведення моніторингу та оцінки результативності реалізації зазначених регіональних стратегій і планів заходів” (зі змінами), з урахуванням позитивного висновку постійної комісії сільської ради з питань планування фінансів, бюджету та соціально-економічного розвитку сільська рада ВИРІШИЛА:

1. Затвердити Стратегію розвитку Миколаївської сільської територіальної громади на період 2025 – 2028 роки та План заходів на 2025 – 2028 роки з реалізації Стратегії розвитку Миколаївської сільської територіальної громади на період 2025 – 2028 роки (додається).

2. Відділам, структурним підрозділам Миколаївської сільської ради, підприємствам, установам та організаціям усіх форм власності, громадським організаціям громади враховувати основні положення Стратегії при розробці бюджету, плану соціально-економічного розвитку громади та щорічних програм.

3. Відділу загально-організаційного забезпечення (Шаповал Е.О.) здійснити оприлюднення Стратегії розвитку громади на період до 2028 року на офіційному веб-сайті Миколаївської сільської ради та у соціальних мережах інтернет.

4. Координацію роботи щодо виконання цього рішення покласти на фінансово-економічний відділ Миколаївської сільської ради, контроль – на постійну комісію сільської ради з питань планування фінансів, бюджету та соціально-економічного розвитку.

Секретар сільської ради                         Артем НАБОКІН

Додаток до рішення Миколаївської сільської ради від _________ 2025 року № _______ «Про затвердження Стратегії розвитку Миколаївської сільської територіальної громади на 2025-2028 роки»

 

 

 

 

СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ

МИКОЛАЇВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ

2025–2028 роки.

 

 

с. Миколаївка

2025 рік

ЗВЕРНЕННЯ ДО МЕШКАНЦІВ ГРОМАДИ

 

Дорогі земляки!

Ми живемо в непросту добу — час, коли повномасштабна війна, розв’язана російською федерацією проти України, завдає глибоких ран нашим домівкам, руйнує інфраструктуру, виснажує економіку й змінює траєкторії людських доль. Але ми не маємо права жити виключно війною й відкладати мрії про завтрашній день «на потім». Завмерти в очікуванні перемоги — означає втратити час, силу і можливості.

Сьогодні ми вже маємо творити підґрунтя для майбутнього нашої громади — вільного, гідного й глибоко вкоріненого в європейські цінності. Це не просто виклик часу — це наш обов’язок. Ми повинні діяти вже зараз, аби пом’якшити удари сьогодення й зміцнити опору нашої громади та держави загалом.

Наше прагнення — це мирне небо, стабільність, розвиток, де економіка гармонійно співіснує з турботою про довкілля, а кожна людина — незалежно від віку, можливостей чи соціального статусу — почувається потрібною, включеною й важливою.

Саме для втілення спільних прагнень, ідей та амбіцій була створена Стратегія розвитку Миколаївської сільської територіальної громади до 2028 року, яку сьогодні маю честь представити вам.

Цей документ — не просто план, це наш спільний курс, наш дороговказ у часи змін. Стратегія — ключ до залучення зовнішніх ресурсів, партнерств і проєктів, що допоможуть громаді стати стійкішою, сучаснішою та комфортнішою для життя.

Мета нашої Стратегії — впровадження нової моделі розвитку громади, адаптованої до реалій сьогодення, що дасть змогу створити якісно інше середовище — від управління до щоденного життя. Йдеться про зростання конкурентоспроможності, мудре використання ресурсів, ефективне планування та реалізацію потенціалу, що ще чекає на своє відкриття.

Протягом наступних чотирьох років ми разом окреслюємо цілі, визначаємо пріоритети соціального, економічного та інфраструктурного розвитку, аби крок за кроком йти до спільного успіху. Стратегія базується як на наших сильних сторонах, так і на тверезому усвідомленні викликів, що стоять перед громадою.

Ми прагнемо бачити нашу громаду зручною для життя, привабливою для молоді, стабільною та безпечною для кожного її мешканця. Але жодна стратегія не стане дійсністю без участі громади. Лише разом, почувши кожен голос, ми зможемо втілити задумане.

Щиро дякую кожному, хто долучився до створення цього документа. Ваші ідеї, небайдужість і внесок — це джерело нашої сили.

Разом ми здатні змінити майбутнє. Разом ми зробимо нашу громаду сильною, згуртованою й відкритою до нових можливостей.

Успіхів нам, наснаги та віри у власні сили!

З повагою,

т.в.о. сільського голови,

секретар сільської ради Артем НАБОКІН

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ
Глосарій	5
ВСТУП	6
Методологія розроблення Стратегії	6-8
РОЗДІЛ 1. АНАЛІТИЧНА ЧАСТИНА
1.1. Коротка характеристика громади.	9
1.2. Історична довідка	9
1.3. Географічне розташування, рельєф, корисні копалини, опис суміжних територій	9-11
1.4. 1.4. Демографічна ситуація та ринок праці	12-13
1.5. Миколаївська громада під час повномасштабної війни з Росією	13
1.6. Наявна інфраструктура	13
1.7. Медична мережа громади	13
1.8. Освітня мережа громади	14
1.9. Культура у громаді	14
1.10. Фізична культура і спорт	14-15
1.11. Комунальне господарство громади	15
1.12. Сфера послуг	15
1.13. Цивільний захист	15
1.14. Екологічна безпека	15-16
РОЗДІЛ 2. ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ ГРОМАДИ
2.1. Аграрний сектор – головна складова економіки громади.	17
2.2. Промисловість	17
2.3. Бюджет громади	17-19
2.4. Структура земель громади	19
РОЗДІЛ 3. СТРАТЕГІЧНИЙ ВИБІР
3.1. Порівняльні переваги	20
3.2. Виклики	20
3.3. Ризики	20
3.4. Сценарії розвитку Миколаївської громади	20-22
РОЗДІЛ 4. СТРАТЕГІЧНЕ БАЧЕННЯ РОЗВИТКУ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ
4.1. Образ Миколаївської сільської територіальної громади в майбутньому	23
4.2. Напрями розвитку: стратегічні та операційні цілі, завдання	23
РОЗДІЛ 5. СТРАТЕГІЧНІ, ОПЕРАТИВНІ ЦІЛІ ТА ЗАВДАННЯ РОЗВИТКУ МИКОЛАЇВСЬКОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ
5.1. Стратегічна ціль № 1 «Покращення освітнього середовища.»	24
5.2. Стратегічна ціль № 2 – «Покращення умов для підприємництва.»	24
5.3. Стратегічний ціль № 3 – «Комфортна та безпечна громада».	24-25
5.4. Узгодженість між Стратегією розвитку громади та іншими стратегічними документами	25
РОЗДІЛ 6. ВПРОВАДЖЕННЯ СТРАТЕГІЇ
5.1. План заходів з реалізації Стратегії	25
5.2. Механізм реалізації	26
5.3. Підготовка місцевих програм	26
5.4. Інформування зацікавлених сторін про ролі та відповідальність	26
5.5. Фінансування Стратегії	26
РОЗДІЛ 7. МОНІТОРИНГ І ОЦІНЮВАННЯ СТРАТЕГІЇ ТА УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ	26-27

 

 

 

 

 

 

 

 Глосарій

 

 

 

ВСТУП

Сьогодні в Україні, як і в будь-яких цивілізованих країнах з ринковою економікою та розвиненим самоврядуванням, основна відповідальність за рівень задоволення ключових життєвих потреб та якість життя мешканців кожної території покладається не тільки на органи державної влади та органи місцевого самоврядування, що розташовані на ній, але й на саме населення територіальних громад, яке там мешкає. Системним інструментом реалізації такої відповідальності є стратегічне планування розвитку території, що обумовлює необхідність розроблення відповідної стратегії та ефективного управління ходом її реалізації.

Повномасштабна війна російської федерації проти України з 24 лютого 2022 року призвела до руйнувань українських міст та сіл, знищення критичної інфраструктури, великої кількості вимушених переселенців, деіндустріалізації міст, суттєвого падіння економіки, значного погіршення демографічної ситуації. Ці негативні фактори ще достатньо довго матимуть вплив на подальший розвиток громади та країни в цілому.

У 2022 році зазнала суттєвих змін законодавча база з питань місцевого та регіонального розвитку. Зокрема, для забезпечення територіально спрямованого підходу до відновлення і розвитку України були внесені зміни до закону України «Про засади державної регіональної політики». Відповідно до зазначеного Закону до документів стратегічного планування державної регіональної політики віднесено:

- Державну стратегію регіонального розвитку України;

- регіональні стратегії розвитку;

- стратегії розвитку територіальних громад.

Відтак, стратегія розвитку територіальної громади тепер є головним, а не «факультативним» планувальним документом розвитку громади та має розроблятися відповідно до норм чинного законодавства.

Вищезазначені сучасні фактори зовнішнього впливу на розвиток громади мають бути проаналізовані та враховані в процесі формування та реалізації стратегічного курсу повоєнного розвитку Миколаївської громади.

Стратегія розвитку Миколаївської сільської територіальної громади (далі – Миколаївська СТГ) – це прогнозний та програмний документ її соціально-економічного розвитку на найближчі роки, створений у відповідності до вимог чинного законодавства України. Термін реалізації Стратегії розрахований на чотири роки. Здійснюватиметься вона у два етапи шляхом розробки та виконання планів відповідних заходів із реалізації (ПЗР) на два роки (перший етап) та на два роки (другий етап).

Це перший довгостроковий план розвитку Миколаївської громади. Отже, вона переходить від короткострокового планування розвитку до середньострокового, що цілком відповідає як її інтересам, так і засадам державної регіональної політики.

методологія розробЛЕННЯ стратегії

Стратегічне планування розвитку територіальних громад стала нормою сучасного публічного управління. Розроблення й реалізація стратегії розвитку окремо взятої громади є дієвим засобом зміцнення її позицій не тільки на вітчизняних, а й на міжнародних ринках товарів та послуг, ефективним інструментом забезпечення зростання громади за умов більш ефективного використання унікального потенціалу і конкурентних переваг її території та отримання від цього підвищених благ для мешканців усіх без винятку населених пунктів, що на ній розташовані.

Стратегія розвитку Миколаївської СТГ – документ стратегічного планування, що визначає стратегічні та оперативні цілі, завдання для сталого економічного і соціального розвитку територіальної громади, та який розроблявся з урахуванням положень законів «Про засади державної регіональної політики», Бюджетного кодексу України, «Про містобудівну діяльність» та інших законів України.

За цими документами система стратегічних та програмних документів соціально-економічного розвитку територіальної громади включає:

• стратегію розвитку територіальної громади (далі – Стратегія);

• план (програму) соціально-економічного розвитку територіальної громади;

• інші прогнозні і програмні документи (місцеві програми розвитку).

Структура Стратегії Миколаївської громади поєднує у собі вимоги до державної та обласної стратегій з вимогами до середньострокових планів (програм) соціально-економічного розвитку, які розраховані на 3–5 років.

Відповідно вона складається з декількох основних частини: вступу, аналітики, стратегічного бачення цілей розвитку, основних завдань, моніторингу (включно з індикаторами) та механізму внесення змін. Розглядаються фінансові джерела реалізації завдань Стратегії.

Крім того, зроблено аналіз ступеня узгодженості Стратегії Миколаївської громади з відповідним обласним документом, а також іншими довгостроковими, середньостроковими та короткостроковими прогнозними та програмними документами.

Виявлення конкурентних переваг території та максимально публічне представлення їх потенційним інвесторам є одним із найважливіших завдань кожної стратегії розвитку. Під час розроблення цієї стратегії ми виходимо з того, що наша стратегія повинна враховувати специфічні особливості Миколаївської сільської територіальної громади. Кожна територія, кожен регіон мають своє ресурсне забезпечення, свій природно-географічний, ландшафтний, рекреаційний, історико-культурний потенціал, свою етнографічну та ментальну культуру та можливості розвитку, які й обумовлюють спрямованість стратегії, що розроблюється.

Якісно написана стратегія надає інвестору корисну й систематизовану інформацію щодо можливих проєктів, попиту, існуючих ринків та вільних ринкових ніш, потенційних прибутків та витрат, ризиків для створення чи розширення бізнесу. Затвердження розробленої стратегії рішенням сільської ради є свідченням прихильності органу місцевого самоврядування до прозорої політики, налагодження взаємовигідних дій заінтересованих сторін.

Методологією розроблення Стратегії розвитку Миколаївської СТГ передбачено застосування комплексного, інноваційного підходу, який полягає не тільки в обов’язковому дотриманні новітніх нормативних документів у сфері стратегічного планування розвитку громад, а й в визначенні основних проблем розвитку громади та формуванні системи стратегічних цілей (пріоритетів) її розвитку.

Таким чином, Стратегія відповідає на ключові виклики та питання, що стоять перед територіальною спільнотою: збереження її природного та соціального середовища, підвищення ступеня комфортності, формування безпечного простору для життя та ведення бізнесу, стимулювання громадянської та підприємницької активності, розвиток власних продуктивних сил тощо.

Для визначення основних проблем розвитку громади та побудови системи стратегічних цілей (пріоритетів) окрім таких традиційно застосовуваних інструментів як SWOT-аналіз та класичні соціологічні дослідження (опитування мешканців та підприємців на території громади) під час роботи над Стратегією використано інтегровані результати розроблення стратегій розвитку об’єднаних територіальних громад Дніпропетровської області.

Крім традиційних анкетувань, проведено експертне опитування 48 осіб, серед яких посадовці місцевого самоврядування, підприємці, вчителі, пересічні мешканці громади.

Для координації робіт із розроблення Стратегії сформовано робочу групу, яка здійснила такі заходи:

- збирання первинної інформації, її оброблення та опрацювання первинного переліку проблем розвитку громади;

- проведення узагальненого (на макрорівні громади) SWOT-аналізу;

- проведення діагностики й аналізу ситуації членами робочої групи і формування проблематики розвитку: формування актуалізованого описового матеріалу; надання стислих результатів аналізу ситуації, які можуть бути обґрунтуванням визначених проблем розвитку; формування 3 – 5 значущих проблем розвитку;

- визначення системи стратегічних та оперативних цілей, формування переліку завдань до кожної оперативної цілі;

- проведення обговорень серед членів робочої групи щодо: вибору базового сценарію; формулювання стратегічного бачення; системи стратегічних цілей (пріоритетів) (відповідність місії та стратегічному баченню, повнота переліку і коректність формулювання, редакція тексту); набору проєктів із реалізації стратегічних пріоритетів (з огляду на доцільність включення проєкту до Стратегії); реальні можливості фінансування і потенційні джерела фінансування, а також надання пропозицій щодо доповнення вихідного портфеля проєктів;

- узагальнення результатів обговорень і формування скоригованого варіанту проєкту Стратегії (цільовий блок та проєктно-програмний комплекс);

- проведення обговорень членами робочої групи остаточного формування портфеля проєктів із метою дотримання фокусу Стратегії, виконання ресурсних обмежень, забезпечення високої вірогідності знаходження інвестиційних ресурсів і реалізованості проєктів;

- формування проєкту остаточного документа (проєкту Стратегії), доведення його до всіх заінтересованих осіб;

- оприлюднення на офіційному вебсайті Миколаївської сільської ради та громадське обговорення проєкту Стратегії;

- отримання та опрацювання зворотного зв’язку;

- внесення корективів (у разі необхідності) до остаточного документа Стратегії і схвалення його на засіданні робочої групи;

- подання проєкту Стратегії на розгляд і затвердження Миколаївською сільською радою.

Стратегію розроблено відповідно до основних положень, цілей та завдань Державної стратегії регіонального розвитку на 2021 – 2027 роки, а також Оновленої Стратегії регіонального розвитку Дніпропетровської області на період до 2027 року. Відповідно до названих нормативних документів та рекомендацій термін першого етапу реалізації Стратегії Миколаївської СТГ визначено у 4 роки.

При цьому Стратегія розглядається як динамічний документ і може коригуватися відповідно до ситуації з дотриманням обраної спрямованості.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. АНАЛІТИЧНА ЧАСТИНА

 

1.1. Коротка характеристика громади.

Миколаївська сільська територіальна громада утворена відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 709-р від 12 червня 2020 року «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Дніпропетровської області», шляхом об'єднання територій та населених пунктів Горьківської, Миколаївської, Новотаромської та Степової сільських рад Дніпровського району Дніпропетровської області. Датою заснування (об’єднання) Миколаївської СТГ стало 07.12.2020 року. До складу громади увійшло 10 населених пунктів, що нині об`єднані в три старостинських округи з адміністративним центром у селі Миколаївка.

Площа громади на час створення склала – 369,3 км², 325,26 км² – сільгоспугіддя, у т. ч. 282,64 км² рілля. Населення – 7194 чоловік, в тому числі адміністративного центру – біля 2 тис. мешканців.

Відстань від адміністративного центру громади до обласного центру (місто Дніпро) становить - 22 км (20 хвилин в дорозі).

1.2. Історична довідка

Адміністративний центр громади, село Миколаївка, колись у минулому мало назву Карнаухівські хутори (скорочено – Кархутори), яке було засноване козаками - переселенцями з села Карнаухівки.

У 1737 році козак Семен Карнаух (прізвище пов’язано з відмороженим або відрубаним у бою вухом) оселився на місці нинішнього селища міського типу Карнаухівки, яке на даний час відноситься до Південного району міста Кам'янське Дніпропетровської області.

У Феофанія Макаревського в «Материалах для историко-статистического описания Екатеринославской епархии» (вип. 1-й, Катериторслав, 1880, с. 82) є запис:

«Карнауховка – одно из древних поселений запорожского козачества. В 1737 году в местностях нынешнего села Карнауховка существовал богатый, со многими землянками зимовник козака Семена Карнауха, принадлежащий к приходу Новокайдацкому. В 1762 году посажено, устроено здесь несколько домов семейного козачества.»

Пізніше, у кінці XVIII – на початку XIX століть кілька козацьких родин з с. Карнаухівки переселилися в долину річки Сухої Сури, що й дало назву поселення Карнаухівські Хутори.

«Список населенных мест по сведениям 1859 года» (СПб, 1863 г.) свідчить: «На чумацкой проселочной дороге из города Екатеринослава в города Херсон и Елисаветград Карнауховский хутор при речке Сухой Суре от уездного города – 25 верст. Число дворов – 84. Число жителей: 245 – мужского пола, 243 – женского пола».

Станом на 1886 рік у Карнаухівських Хуторах Діївської волості Катеринославського повіту Катеринославської губернії мешкало 633 особи, налічувалося 111 дворових господарств, існувала православна церква.

За радянського періоду територія громади належала до Криничанського, Дніпродзержинського та Дніпропетровського районів.

 

1.3. Географічне розташування, рельєф, природно-ресурсний потенціал, опис суміжних територій

Територія громади згідно з адміністративно-територіальним устроєм України входить до складу Дніпровського району Дніпропетровської області.

Рельєф громади - хвиляста рівнина. Територія дуже висічена ярами, балками, долинами річок. Середні висоти коливаються між 100 та 200 метрів.

Корисні копалини місцевого значення – пісок, глина. Поблизу села Сурське розташоване однойменне родовище урану.

На сході Миколаївська громада межує з Дніпровською міською ОТГ, на заході – з Криничанською ОТГ (Кам’янський район), північний сусід – Кам’янська громада (Кам’янський район), на півдні – територія громади межує з Солонянським районом Дніпропетровської області.

Специфіка проходження через громаду транспортного маршруту міжнародного значення М30, а також доріг Н08 та Р80, що забезпечує зручне сполучення як з м. Дніпро, так і з іншими населеними містами області (м. Кам’янське, та ін.) має як позитивний так і негативний вплив. Негатив полягає в традиційному дніпровському та кам’янському напрямку маятникової трудової міграції місцевого працездатного населення.

Природно-ресурсний потенціал громади за походженням характеризується переважанням нерудних порід корисних копалин, значна частина яких може бути використана для потреб будівельної галузі. Найважливішими серед корисних копалин в межах громади є глина, граніт та будівельний пісок.

Незначні за кількістю зелені зони на території громади не створюють особливого мікроклімату та позитивного впливу на загальний стан оточуючого середовища.

Особливостями ландшафту Миколаївської громади є річки та штучні водойми загальною площею близько 120 га. На сьогодні основним транзитним водотоком територією громади є річка Суха Сура. Ліва притока Мокрої Сури (басейн Дніпра), яка протікає вздовж західного кордону громади поблизу села Сурське. Довжина річки 41 км, площа басейну 431 км². Долина коритоподібна, завширшки до 3 км, завглибшки до 40 м. Заплава завширшки до 300 м. Річище звивисте (особливо в нижній течії); його ширина до 15 м. Похил річки 1,5 м/км. Суха Сура бере початок біля південної околиці міста Кам'янське, яке являється одним з промислових центрів Дніпропетровської області. В межах громади р. Суха Сура тече переважно на південний схід (місцями на південь) через села: Степове, Благовіщенка та Миколаївка. Впадає до Мокрої Сури на південний схід від села Сурсько-Михайлівки.

Окрім р. Суха Сура на території Миколаївської сільської територіальної громади розташовані штучні водойми (ставки), мала річка Суха Цівка та безіменні струмки. Для кожної водойми характерні свої гідрологічні характеристики та антропогенне навантаження різного ступеня інтенсивності.

Основними факторами постійного негативного впливу на водні об’єкти громади є надходження поверхневого стоку від виробничих майданчиків підприємств в верхній частині русла.

Небезпечні речовини надходять до водних об’єктів як від точкових, так і дифузних джерел. Серед перших забруднення вод може бути спричинено домогосподарствами, а також промисловими підприємствами м. Кам’янське та Комунально-виробничим підприємством Кам’янської міської ради «Мiськводоканал». Від домогосподарств, передусім, надходять побутові хімічні препарати. Про відведення небезпечних речовин у складі стічних вод звітує обмежена кількість підприємств. Забруднення транспортується з поверхневим та підземним стоком із полів, міських/сільських територій, сміттєзвалищ, складів зберігання, промислових майданчиків.

На сьогодні, річки потребують значної уваги, оскільки вони є водними об’єктами переважно дощового живлення, і більшість з них вже втратила природну здатність до самоочищення. Всі наведені фактори значно погіршують якість поверхневих вод.

Інше значне джерело забруднення – завантажені транспортні маршрути М30, Н08 та Р80. В цьому випадку йдеться про загазованість навколо них.

Стан із твердими побутовими відходами на теренах громади мало чим відрізняється від інших громад України. По селах непоодинокі стихійні сміттєзвалища. Задля покращення ситуації потребує запровадження механізм роздільного збирання сміття з наступним відповідним вивозом та утилізацією. Це одна з нагальних проблем для розв`язання.

Разом з тим, попри наявність вищезазначених негараздів, Миколаївська СТГ належить до відносно благополучних громад України в сенсі чистоти навколишнього середовища.

Географічне розташування громади

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.4. Демографічна ситуація та ринок праці

Миколаївській громаді притаманні тривалі негативні демографічні процеси. Смертність перевищує народжуваність. До цього додається трудова міграція мешканців працездатного віку до м. Кам’янське та м. Дніпра, а також, останнім часом, до Польщі, Чехії, Німеччини та інших країн ЄС.

Також типовою є структура населення: 55,4% – жінки, 44,6% – чоловіки. Якщо в молодшому та середньому (18 – 39 років) віці серед населення переважають чоловіки, то вже у віці 40 – 59 років – жінки. Зрештою у віці 60+ жінок стає в півтора рази більше, ніж чоловіків. Це вкрай негативні тенденції для громади, що відображають (в тому числі) й ризикований та нездоровий спосіб життя багатьох чоловіків. В результаті скорочується чисельність мешканців найбільш працездатного віку та зменшуються можливості громади для розвитку.

На ринку праці домінують професії, пов’язані з сільським господарством та переробкою сільськогосподарської продукції. Більшість мешканців громади опікується виключно власним господарством (самозайнятість).

Таблиця 1. Порівняння громади, району та області

Назва	Чисельність мешканців		Площа території		Щільність мешканців
	всього тис. осіб станом на 1.01.2022	громади в масштабах іншої територіальної одиниці, %	всього, тис. км2	громади в масштабах іншої територіальної одиниці%	всього осіб на 1 кв. км	громади в масштабах іншої територіальної одиниці, %
Миколаївська громада	7144	-	368,12	-	19	0,01
Дніпровський район	1 145 065	0.63	5605	6,57	6	0,001
Дніпропетровська область	3 096 500	0.23	31914	1.15	2	0,00006

Таблиця № 2 Розподіл населення за статтю і віком

 

Етнічний склад населення вирізняється розмаїттям. З початком повномасштабного вторгнення російської федерації до України значно зросла кількість внутрішньо переміщених осіб. Так, на кінець 2024 року на обліку перебувало 658 внутрішньо переміщених осіб, з яких багато донеччан та мешканців прикордонних громад, які інтенсивно обстрілюються.

Таблиця 3. Вразливі групи населення

Вразливі групи	Кількість осіб
ВПО	658
Люди з інвалідністю	132
Сім’ї з дітьми з інвалідністю	19
Самотні матері	48
Самотні батьки	1
Багатодітні сім’ ї, в них дітей:	64/226
Повнолітні недієздатні особи	3

1.5. Миколаївська громада під час повномасштабної війни з Росією

24 лютого Миколаївська громада, як і всі українці, були змушені присвятити цей день абсолютно новим викликам, викликам виживання нашої держави. Громада однією з перших прийняла удар російської армії. Ворожі ракети близько 5-ої ранку вдарили по військовому містечку, розташованому на межі міста Дніпра та Миколаївської СТГ.

Того ж дня, у зв’язку з введенням воєнного стану в Україні, розпорядженням виконуючої обов’язки сільського голови на території громади були створені загони самооборони.

1.6. Наявна інфраструктура

Громада розташована безпосередньо у центральній частині Дніпропетровської області. Через громаду проходить європейський транспортний маршрут міжнародного значення М30, а також дороги Н08 та Р80, що забезпечує зручне сполучення як з м. Дніпро, так і з іншими містами області (м. Кам’янське, м. Кривий Ріг та ін.). Залізниці чи аеропорту на території громади немає. Найближча залізнична станція – Сухачівка, розташована на відстані 35 км. від адміністративного центру громади, а найближчий міжнародний аеропорт «Дніпро», знаходиться приблизно за 50 км від с. Миколаївка

В межах Миколаївської СТГ налічується 7 автомобільних мостів та 2 шляхопроводи, загальний стан конструкцій мостів та шляхопроводів знаходиться в задовільному стані. У громаді відсутня сучасна мережа велосипедних маршрутів, що є важливим завданням для влади, бо велосипеди у якості транспортних засобів використовує значна кількість мешканців.

Мережа автобусних маршрутів у Миколаївській громаді складається з транзитних автобусних маршрутів загального користування та приміських маршрутів з м. Дніпро.

У сфері надання телекомунікаційних послуг основними інтернет операторами в громаді є ТОВ «Фрінет», ТОВ «Lnet» та ТОВ «ДТС».

Послуги поштового зв’язку мешканцям громади надаються Дніпровською дирекцією Українського державного підприємства поштового зв’язку «Укрпошта», що нараховує 3 відділення поштового зв’язку в населених пунктах Миколаївської СТГ. Також послуги поштового зв'язку у громаді надаються ТОВ «Нова пошта» та іншими приватними компаніями.

На території громади існує 11 об'єктів критичної інфраструктури – 9 котелень, 2 приватні електрогенеруючі станції.

Разом з тим, у громаді протягом зими 2022-2023 років, після неодноразових атак на енергетичну систему України часто спостерігалися проблеми мобільного та інтернет зв'язку. Через відключення електроенергії у громаді значно понижувався, а подекуди зникав зовсім доступ до мережі мобільного зв'язку та інтернету.

 

1.7. Медична мережа громади

Медичну допомогу первинної ланки мешканцям громади надає Комунальне неприбуткове підприємство "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області. Мережа пунктів медичної допомоги на території громади склається з чотирьох амбулаторій та 2 фельдшерсько-акушерських пунктів (ФАП) у с. Миколаївка та старостинських округах, що відповідає потребам громади. Послуги вторинного рівня медицини мешканці громади отримують у Центральній районній лікарні Дніпровського району та її поліклінічному відділенні.

Громада сподівається, що проведення загальнодержавної реформи охорони здоров`я суттєво вплине на мережу суб`єктів, які нині надають відповідні послуги, та призведе до позитивних змін.

1.8. Освітня мережа громади

На території Миколаївської СТГ функціонує 7 закладів освіти, у тому числі: 1 ліцей, 4 гімназії, у 2 з яких є дошкільні підрозділи та 2 заклади дошкільної освіти. У цілому освітня мережа Миколаївської СТГ складається з:

П/н	Назва закладу освіти	Рік побудови	Чисельність педагогів/ вихователів	Чисельність тех. персоналу	Чисельність учнів
1.	Миколаївський ліцей № 1	1987	18	17	240
2.	Миколаївська гімназія № 2	1905/1978	14	11	96
3.	Титоровська гімназія	1988	11	15	89
4.	Степова гімназія	1987	16	15	77
5.	Шевченківська гімназія	1995	14	10	92
6.	КЗ «ЗДО «Веснянка»	2021	9	20	46
7.	КЗ «ЗДО «Сонечко»	1968	2	7	11
8.	Дошкільний підрозділ Титоровської гімназії	1988	5	5	16
9.	Дошкільний підрозділ Степової гімназії	1987	3	4	10

У закладах загальної середньої освіти Миколаївської громади у 2024/2025 навчальному році навчається 590 учнів. Окрім того, у закладах освіти Миколаївської територіальної громади зареєстровано 16 дітей, які належать до категорії ВПО.

У період дії воєнного стану освітній процес у 2024-2025 роках здійснюється в очному та змішаному форматі.

В умовах триваючої війни надважливим стало питання безпеки дітей. У 2 закладах освіти проведено поточний ремонт і приведено ПРУ у стан обмежено готове. На території двох гімназій розпочато ремонтні роботи по облаштуванню тиру, як найпростішого укриття. Виготовлено ПКД на нове будівництво ПРУ на території Шевченківської гімназії. Заклад дошкільної освіти «Веснянка» використовує ПРУ Миколаївського ліцею №1.

Завдяки своєчасному фінансуванню, а також наполегливості педагогічних колективів робота навчальних закладів є стабільною. Заплановано проведення поточних ремонтів та придбання нового обладнання для належного облаштування укриттів.

Разом з тим, проблемою для розвитку молоді у громаді є складність працевлаштування та пошуку першого робочого місця молоді. Залишається низьким рівень участі молоді у суспільно-політичному житті громади і формуванні політики з питань, що впливають на її життя. Розвиток молодіжної політики в умовах сьогодення має стати пріоритетним, бо рушієм змін для розвитку громади може стати саме молодь.

 

1.9. Культура у громаді

На території громади існує доволі розвинена культурна інфраструктура. Мережа закладів культури нараховує 4 одиниці, з яких 1 центр культури та дозвілля з філією, 2 сільських клуби та 1 сільський будинок культури.

Бібліотечна система громади включає в себе Миколаївську центральну бібліотеку та 6 бібліотек-філій, які знаходяться в старостинських округах. При цьому слід відзначити, що переважна більшість приміщень закладів культури взимку не опалюється, що створює некомфортні умови та звужує можливості соціальної комунікації.

Заклади культури на території старостинських округів потребують модернізації, покращення їх матеріально-технічної бази, оновлення обладнання та меблів, розширення спектру культурних послуг, у тому числі в інтернет-просторі.

1.10. Фізична культура і спорт

Питання розвитку масового спорту в громаді існує не один рік.

Проблемними питаннями для громади у галузі фізичної культури і спорту залишаються:

- недостатня кількість сучасних спортивних комплексів для підготовки спортсменів та проведення змагань;

- недостатня кількість сучасних спортивних майданчиків;

- недостатній рівень інформування мешканців громади, що зменшує мотивацію населення до систематичних занять фізичною культурою і спортом;

- невідповідність матеріально-технічної бази для забезпечення фізкультурно-оздоровчої діяльності потребам населення за місцем проживання, роботи та в місцях масового відпочинку;

- низький рівень матеріально-технічної бази спортивної інфраструктури навчальних закладів. Приміщення, спортивні майданчики, стадіони та інша спортивна інфраструктура потребують оновлення, реконструкції.

1.11. Комунальне господарство громади

Комунальне господарство громади представлене Комунальним підприємством «ДОБРОБУТ» Миколаївської сільської ради. Воно було створене для обслуговування мережі водопостачання та водовідведення в населених пунктах громади, здійснення благоустрою та надання інших комунальних послуг.

Водопровідні та каналізаційні споруди на території громади зношені та потребують реконструкції. Загальна протяжність системи водопостачання складає понад 50 км, мереж водовідведення – 30 км, технічний стан яких незадовільний.

Протягом минулих років у комунальне господарство практично не вкладалися необхідні кошти, здійснювалися лише аварійні ремонти, що призвело до поступового фізичного та морального старіння систем і обладнання, збільшення аварійності на об’єктах і в мережах, зниження якості води, що викликає нарікання споживачів. Потребує оновлення і комунальна техніка. Залишаються нагальними питання вивезення твердих побутових відходів (ТПВ) на полігон та ліквідації стихійних звалищ. Питання поводження з відходами і утилізації ТПВ є одними з пріоритетних напрямків в роботі громади.

1.12. Сфера послуг

На теренах громади працюють ПАТ «Укртелеком», а також всі наявні в Україні оператори мобільного зв`язку: «Lifecell» , «Київстар», «Vodafone Україна». Розвинута послуга бездротового (оптоволоконного) інтернету.

Поштовий зв’язок в громаді представлений філією Дніпровського головного офісу Акціонерного товариства «Укрпошта», яке надає поштово-логістичні і фінансові послуги мешканцям громади. Крім того поштові послуги здійснюють відділення «Нової пошти».

В Миколаївській територіальній громаді доволі розвинута мережа внутрішньої торгівлі. Значна кількість підприємців займається роздрібною торгівлею.

Разом з тим, громада потребує закладів побуту – перукарень, салонів краси, послуг із ремонту побутової техніки, ремонту взуття, пошиву та ремонту одягу, ремонтних СТО, ритуальних послуг, фото послуг та інші.

 

1.13. Цивільний захист

Від початку повномасштабного російського вторгнення громада зіткнулася з проблемою незадовільного стану об’єктів цивільного захисту (укриттів) та їх нестачею. На сьогодні в громаді нараховується 4 протирадіаційних укриття (ПРУ) та 3 найпростіші укриття (НУ). Усі названі об’єкти відносяться до комунальної форми власності і розташовані на території комунальних навчальних закладів. Наразі усі укриття громади за умови приведення їх до належного стану зможуть прийняти не більше 700 людей. Певна частина населених пунктів громади укриттів не мають. До того ж, на території окремих населених пунктів відсутні будь-які приміщення, придатні для їх облаштування у якості найпростіших укриттів.

Більшість збудованих укриттів класифікуються як протирадіаційні. Здебільшого це підвальні приміщення або інші споруди, придатні для перебування людей. Але далеко не всі з них мають евакуаційні виходи, доступ до системи водопостачання та водовідведення, не кажучи вже про спроможність захисту населення на випадок застосування зброї масового ураження.

До всього у громаді відсутня сучасна місцева автоматизована система централізованого оповіщення (МАСЦО) населення Миколаївської територіальної громади на випадок виникнення надзвичайної ситуації.

1.14. Екологічна безпека

У контексті екологічної безпеки проблемами Миколаївської СТГ є:

- перевищення встановлених нормативів гранично допустимих викидів забруднюючих речовин в атмосферному повітрі стаціонарними джерелами та автотранспортом, що зумовлено недотриманням підприємствами режиму експлуатації пилогазоочисного обладнання, нездійсненням заходів із зниження обсягів викидів забруднюючих речовин до встановлених нормативів, низькими темпами впровадження новітніх технологій та значним збільшенням кількості транспортних засобів, зокрема тих, що вичерпали термін експлуатації.

- забруднення поверхневих водних об’єктів громади (надходження поверхневого стоку від виробничих майданчиків підприємств м. Кам’янське та селітебної території населених пунктів без очищення, засмічення, порушення режиму використання прибережних захисних смуг водних об’єктів, рекреаційне навантаження, скидання неочищених стічних вод;

- зношеність основних фондів систем водопостачання та водовідведення (ступінь зношеності водопровідних мереж складає - 60%, каналізаційних мереж – майже 70%);

- відсутність систем локальної очистки поверхневих зливових та талих стічних вод, які відводяться з територій громади, що призводить до скиду неочищених вод у поверхневі водні об’єкти, тим самим забруднюючи їх;

- незадовільний технічний стан очисних споруд, що призводить до скидання забруднених стічних вод категорій «без очистки» та «недостатньо очищені» на прилеглі території .

- відсутність системи роздільного збирання, сортування відходів та вилучення ресурсоцінної сировини (побутові відходи в основному захороняються на полігоні ТПВ);

- наявність на території громади несанкціонованих звалищ та смітників;

- наявність на території громади хвостосховищ: «Сухачівське» (1-ша та 2-га секції); База С»; «Доменна піч 6» та «Лантанна фракція». Усі вищеназвані хвостосховища ідентифіковані як потенційно небезпечні, оскільки обсяги відходів уранового виробництва сягають понад 42 млн. тон.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ ГРОМАДИ

2.1. Аграрний сектор – головна складова економіки громади.

Землі, що переважають на теренах Миколаївської громади, – це чорноземи, більшість з яких - звичайні. Площа сільгоспугідь в СТГ становить 325,26 га. Миколаївська громада, лежить у межах посушливої, дуже теплої агрокліматичної зони.

Аграрний сектор економіки Миколаївської громади представлений ефективними господарствами, в тому числі фермерськими та сільськогосподарськими товариствами. Цей сектор економіки спеціалізується на вирощуванні зернових, бобових культур, насіння олійних та технічних культур. Широко розвинута також мережа дрібних домогосподарств мешканців громади – понад 3 тис.

Таблиця № 4 Бюджетоутворюючі підприємства, зареєстровані на території громади

№ з/п	Назва сільгосппідприємства	Спеціалізація
1.	ТОВ «Кодацьке-Агро»	Товарне с/г виробництво
2.	ТОВ «АгроДарМиколаївка»	Товарне с/г виробництво
3.	Ф/г Маніс Руслан Анатолійович	Оренда с/г земель
4.	Ф/г Куктенко Олег Іванович	Оренда с/г земель
5.	Ф/г «Церера Д»	Оренда с/г земель
6.	Ф/г Кудряшов Роман Євгенович	Оренда с/г земель
7.	Ф/г «Миколаївське»	Товарне с/г виробництво
8.	Ф/г «Світанок»	Товарне с/г виробництво
9.	Ф/г «Грушівське»	Товарне с/г виробництво
10.	Ф/г «Либідь»	Товарне с/г виробництво
11.	Ф/г «Вишневе»	Товарне с/г виробництво
12.	Ф/г «Поділля»	Товарне с/г виробництво
13.	Ф/г «Сура»	Товарне с/г виробництво
14.	Ф/г «Росинка»	Товарне с/г виробництво
15.	ПП «Хімпобутпром»	Оренда ставків
16.	ТОВ «СМЄЛА»	Товарне с/г виробництво
17.	ТОВ " Кам'янське Агро"	Товарне с/г виробництво
18.	ТОВ « Ранет»	Товарне с/г виробництво
19.	ТОВ «Катеринославська дверна артіль»	Виробництво євродверей
20.	ФОП Перепелиця Інна Юріївна	Зернопереробне виробництво

 

Тваринництво та птахівництво на території громади розвивається, головним чином, серед малих сільськогосподарських товаровиробників.

2.2. Промисловість

Вивчаючи зміст сторінки на Вікіпедії про Миколаївську сільську територіальну громаду, впадають в очі скупі рядки тексту лише про утворення громади і повна відсутність інформації про сучасну промисловість нашого регіону. Між тим, промисловість Миколаївської СТГ представлена декількома підприємствами і має певну мережу промислових об’єктів.

Найбільшими промисловими підприємствами, що діють на теренах громади, є ТОВ «Катеринославська дверна артіль», ТОВ «Брукланд», олійниці/млини.

Успішно працює на теренах громади ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ «УКРЕНЕРГО»», основним видом діяльності якого є виробництво електроенергії.

 

2.3. Бюджет громади

За підсумками 2024 року до бюджету Миколаївської сільської територіальної громади надійшло доходів _81,2_ млн грн, що становить  104,3 % затвердженого плану на рік, в т. ч.: податкові надходження – 57,3  млн грн, неподаткові надходження – 0,5 млн грн, офіційні трансферти – 23,4  млн гривень.

Надходження до загального фонду (без трансфертів) склали 57,8 млн грн, становить 106,8 % затвердженого плану на рік.

Надходження до спеціального фонду бюджету склали 0,2  млн гривень.

У загальному обсязі структура надходжень до бюджету залишається незмінною, найбільшу частку становить податок на доходи фізичних осіб, яка коливається від 38,9% до 55,6% (за рахунок підвищення мінімальної заробітної плати та збільшення рівня оплати праці на бюджетоутворюючих підприємствах громади).

Другим за величиною джерелом надходжень є місцеві податки та збори, частка яких коливається від  34,3 % до 39,5 %.

Таблиця 5. Структура основних джерел надходжень до бюджету Миколаївської СТГ, млн грн

Показники	2024 (факт)	2025 рік очікуване	2026 рік (прогноз)	2027 рік (прогноз)	2028 рік (прогноз)
1.Податкові надходження - всього, зокрема:	57,3	57,8	53,6	55,9	58,3
Податок на доходи фізичних осіб	32,2	29,3	29,8	32,2	34,5
Акцизний податок	5,3	7,7	7,7	7,7	7,7
Місцеві податки та збори, що сплачуються (перераховуються) згідно з Податковим кодексом України - всього, зокрема:	19,9	16,1	16,1	16,1	16,1
Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки	0,9	0,1	0,1	0,1	0,1
Плата за землю	10,1	6	6	6	6
Єдиний податок	8,8	9,2	9,2	9,2	9,2
2. Неподаткові надходження - всього, зокрема:	0,5	0,1	0,1	0,1	0,1
Плата за надання адміністративних послуг	0,04	0,008	0,008	0,008	0,008
Надходження від орендної плати за користування майновим комплексом та іншим майном, що перебуває в комунальній власності	-	0	0	0
Надходження коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту	-	0	0	0
Власні надходження бюджетних установ	0,2	0,6	0,6	0,6	0,6
3. Доходи від операції з капіталом	-	0	0	0
4. Цільові фонди	-	0	0	0
Усього доходів (без урахування міжбюджетних трансфертів)	57,8	57,9	53,7	56,1	58,4
5. Офіційні трансферти	23,4	18,9	18,3	17,5	19,6
Разом доходів	81,2	77,4	72,6	74,2	78,6

Основними проблемними питаннями щодо наповнення бюджету є:

- воєнний стан в країні;

- обмеженість фінансового ресурсу (за рахунок змін у діючому законодавстві України, зокрема надання податкових пільг, скорочення ділової активності суб’єктів господарювання, виходячи з можливостей в періоди дії воєнного стану та ліквідації наслідків збройної агресії) для здійснення фінансування напрямів соціально-економічного розвитку громади;

- недостатність обігових коштів у суб’єктів господарювання (падіння попиту та рівня споживання, зниження платоспроможності споживачів (воєнний стан та інші негативні явища в економіці, зокрема проблеми з логістикою, ланцюгами постачання сировини, масштабні руйнування виробничих комплексів) та відповідно зменшення темпів сплати податків до бюджетів усіх рівнів, в тому числі бюджету територіальної громади; наявність заборгованості зі сплати податків до бюджету громади.

- недостатній рівень та складні механізми державної підтримки реалізації інвестиційних проєктів, особливо в умовах воєнного стану;

- обмеженість джерел фінансування інвестиційних проєктів (острах робити інвестиції, відсутність зацікавленості потенційних інвесторів вкладати кошти в об’єкти, що розташовані в прифронтовому регіоні);

- нестабільність та непередбачуваність курсу іноземної валюти;

- недостатній рівень забезпечення привабливості об’єктів інвестування (наприклад: висока енергоємність об’єктів інвестування);

- відтік кваліфікованих кадрів;

- відсутність фінансування проєктів за рахунок коштів програми секторальної бюджетної підтримки ЄС.

 

2.4. Структура земель громади

Земля – основний засіб виробництва в Миколаївській громаді. Його цінність посилюється географічною близькістю до міста Дніпра. В цілому структура земель на території громади є такою (в га):

Таблиця № 6 Структура земель Миколаївської громади

Як видно з таблиці № 6, в громаді переважають орні землі, які становлять левову частку від всієї площі громади.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 3. СТРАТЕГІЧНИЙ ВИБІР

3.1. Порівняльні переваги

Основною перевагою Миколаївської громади є її територіальне розташування поблизу з великими містами – Дніпро і Кам’янське. Це створює певні можливості для залучення зовнішнього фінансування – як за обсягом, так і за джерелами.

Проходження через територію громади європейського транспортного маршруту міжнародного значення М30 (Стрий — Тернопіль — Вінниця — Умань — Кропивницький — Знам'янка — Дніпро — Луганськ — Ізварине), а також дороги Н08 та Р80, забезпечує зручне сполучення як з м. Дніпро, так і з іншими містами області та України (м. Кам’янське, м. Кривий Ріг, м. Запоріжжя, м. Кропивницький та ін.), посилює логістичні переваги громади, а також дозволяє розраховувати на реалізацію урядових інфраструктурних проєктів (зокрема, ремонт автодоріг), що підвищить привабливість громади для проживання.

3.2. Виклики

Зростання кількості робочих місць є можливим завдяки підвищенню цін на сільгосппродукцію, безмитному експорту сільгосппродукції до ЄС, розвитку логістики та відкриттю нових підприємств.

Через війну якість доріг між населеними пунктами громади не може бути покращена завдяки лише місцевим та державним програмам фінансування.

Проблему браку вуличного освітлення та централізованого водопостачання частково можливо вирішити за рахунок внутрішніх ресурсів громади та впровадження енергоефективних технологій, а також за підтримки донорських програм і співпраці з надавачами відповідних послуг.

Недостатнє забезпечення КП «Добробут» спеціалізованою технікою можна вирішити лише шляхом фінансової підтримки з боку Миколаївської сільської ради.

Відсутність генеральних планів населених пунктів із зонуванням є системною проблемою, яку можна подолати лише завдяки співпраці з міжнародними партнерами.

3.3. Ризики

Найсерйознішим ризиком для громади є негативний вплив на довкілля, а саме: забруднення ґрунтових вод продуктами хвостосховищ: «Сухачівське» (1-ша та 2-га секції); База С»; «Доменна піч 6» та «Лантанна фракція», забруднення річки Суха Сура хімікатами промислових підприємств м. Кам’янське, а також забруднення повітря автотранспортом на автомагістралях, які проходять через громаду.

Демографічна ситуація ускладнюється стійким від’ємним природним приростом населення (народжується менше людей, ніж помирає) і зростанням трудової міграції, що призводить, що разом призводить до зменшення загальної кількості населення до втрати працездатного населення.

Серед додаткових, але важливих ризиків: нестача робочих місць, відсутність генеральних планів населених пунктів, слабка матеріально-технічна база виконкому, відсутність підрозділу з розроблення та управління проєктами, слабо розвинена мережа централізованого водопостачання та недостатній рівень вуличного освітлення. Ці фактори прямо впливають на якість життя мешканців і, відповідно, на потенціал розвитку громади.

3.4. Сценарії розвитку Миколаївської громади

Основними сценаріями розвитку є інерційний (песимістичний) та модернізаційний (реалістичний).

3.4.1. Інерційний сценарій розвитку

Інерційний сценарій базується на припущеннях, що баланс внутрішніх та зовнішніх факторів впливу на громаду, як суспільне та соціально-економічне явище, залишається незмінним, система змінюється за попереднім алгоритмом, тобто за інерцією. В цілому, суспільно-економічний стан країни та регіону є або нейтральним, або таким, що не сприяє розвитку громади.

Базові припущення інерційного сценарію (національний рівень):

1. Ситуація у сфері безпеки та війна

Зберігається затяжна фаза війни з періодами загострення, але без активних наступальних дій РФ у глибину території України.

Воєнний стан триває, що стримує реалізацію окремих реформ і приватних інвестицій.

Основні сили держави спрямовано на оборону, соціальну підтримку та міжнародну координацію.

2. Економіка та державні фінанси

Економічне зростання повільне та нерівномірне (2–3% ВВП на рік), залежить від міжнародної допомоги.

Бюджетна політика обмежена, витрати на розвиток – другорядні після оборони й соціальної сфери.

Зберігається високий рівень інфляції (8–12%), часткова девальвація гривні.

Зовнішнє фінансування (гранти, кредити) підтримує макрофінансову стабільність, але обмежене умовами донорів.

3. Державна політика щодо громад

Зберігається дотаційна модель для більшості громад, слабке зростання власних доходів.

Продовження реформи децентралізації часткове, без фундаментального оновлення законодавства (наприклад, Закон про службу в ОМС не набрав чинності або не діє повноцінно).

Фінансування ДФРР, інфраструктурних субвенцій та екомодернізації нестабільне, залежить від наявності зовнішніх джерел.

4. Соціальні й демографічні процеси

Збереження депопуляції сільських територій, зокрема через еміграцію та негативний природний приріст.

Дефіцит кадрів у громадах, особливо молоді, медиків, вчителів, фахівців у технічних галузях.

Підвищений попит на соціальні послуги, особливо з боку внутрішньо переміщених осіб, пенсіонерів і ветеранів.

5. Інвестиційний та бізнес-клімат

Приватні інвестиції обмежені (зосереджені в тилових або великих містах).

Малі агропідприємства, переробка, енергокооперативи розвиваються повільно, залежно від доступу до донорських програм і стабільності ринку.

Промислові інвестиції в сільських громадах мінімальні, логістичні проєкти можливі лише поблизу обласних центрів.

6. Освіта, охорона здоров’я, культура

Оптимізація мережі триває, але часто без комплексного підходу.

Підтримка освіти й медицини в громадах – переважно базова, без інноваційних проєктів чи системного оновлення.

Культурна сфера малоресурсна, підтримується за залишковим принципом.

7. Інтеграція в ЄС

Євроінтеграція просувається, але з труднощами (виконання технічних вимог, політична турбулентність).

Доступ до європейських програм зростає, але вимагає від громад високої проєктної спроможності.

Узагальнений інерційний сценарій передбачає:

- стабільність без проривів;

- обмежену державну підтримку;

- повільні структурні зміни;

- високий тягар на місцеве самоврядування;

- залежність громад від власної ініціативи та вміння залучати донорів.

3.4.2. Модернізаційний сценарій розвитку

Модернізаційний сценарій розвитку базується на припущеннях, формування дуже сприятливих зовнішніх (міжнародних, національних) та внутрішніх (в громаді) факторів впливу. Тобто громада максимально скористається можливостями стрімкого розвитку країни.

Базові припущення модернізаційного сценарію (національний та регіональний рівень):

- держава Україна ухвалює та запроваджує рішення, в результаті реалізації яких долається системна корупція, її обсяги суттєво також зменшаться на оперативному рівні; в цілому це призведе до суттєвого зростання доходів державного та місцевих бюджетів та коштів, якими оперує держава й громади для підтримки регіонального та місцевого розвитку;

- результати президентських та парламентських виборів дають новий поштовх до реформ в Україні – на галузевому, субрегіональному та регіональному рівнях;

- економіка України демонструватиме стійке зростання, що перевищуватиме 5% на рік, а інфляція не виходитиме за межі 10%;

- курс гривні залишатиметься в межах прогнозованого, а кількість вільних кредитних ресурсів зростатиме, відповідно ціна запозичень зменшуватиметься, а їхня доступність для бізнесу й громадян зростатиме;

- Україна вчасно та в повному обсязі виконуватиме свої зобов`язання перед партнерами (насамперед, ЄС та США), що призведе до збільшення обсягів фінансової допомоги та дешевих кредитів;

- кошти, що спрямовуються на регіональний економічний розвиток, розподілятимуться прозоро, на конкурсних засадах, через ДФРР;

- дедалі зростатиме економічний ефект від децентралізації та пожвавлення місцевої економічної активності, що позитивно вплине на рівень життя в країні в цілому;

- переважна більшість українських заробітчан у країнах ЄС повертатимуться додому, де відтворюватимуть нову виробничу культуру та ділові взаємини;

- на сході України запанує тиша, почнеться процес поступової реінтеграції окупованих територій, але триватиме він довго, тому в перші роки не вимагатиме значних капіталовкладень зі сторони України;

- українській державі вдасться монетизувати пільги та навести лад у наданні соціальної допомоги, що дозволить перерозподілити наявні ресурси та використовувати їх ефективніше;

- українська держава зможе забезпечити належний контроль державного кордону та захист внутрішнього ринку від контрабанди;

- Дніпропетровська область демонструватиме темпи розвитку, що випереджатимуть середньо українські показники та привертатимуть додатковий інтерес потенційних інвесторів;

- в області запроваджується конкурс з проектів місцевого розвитку, таким чином частина коштів обласного бюджету розподілятиметься між громадами на конкурсних засадах (на основі дольової участі).

Базові припущення модернізаційного сценарію – місцевий рівень:

- буде сформовано локальну ідентичність громади як територіальної спільноти зі спільними інтересами;

- громада інвентаризує всі свої наявні ресурси, запровадить довгострокове планування та зможе ними ефективно управляти, більше того – суттєво збільшить обсяг власних надходжень;

- громаді вдасться залучити та втримати всіх кваліфікованих фахівців до виконкому ради;

- місцевий бізнес позитивно відреагує на зміни що відбуваються, збільшиться його ступінь довіри до самоврядної влади;

- громада матиме достатню інституційну спроможність аби постійно працювати над залученням зовнішніх джерел фінансування – на конкурсних засадах;

- громада швидко реорганізує надання адміністративних та соціальних послуг, збільшить кількість комунальних послуг, розширить їх географію та підвищить якість;

- малі сільськогосподарські товаровиробники зможуть об`єднатися в сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи, налагодити сертифікацію своєї продукції та формування товарних партій;

- будуть розроблені та поширені інвестиційні пропозиції громади;

- громада докладе чималих зусиль для збереження і використання об`єктів історико-культурної спадщини, розвитку туризму, його осучаснення;

- заклади соціальної та гуманітарної сфери будуть оптимізовані та модернізовані, їхня діяльність частково перепрофільована – відповідно до поточних потреб та наявних викликів;

- довіра стане визначальною для ділового клімату в громаді, що сприятиме поширенню та урізноманітненню підприємницької діяльності.

Результат модернізаційного сценарію:

- збільшується громадянська активність мешканців громади, вони разом відстоюють її інтереси та працюють на користь ОТГ – через місцеві ініціативи та інші форми;

- більший ступінь довіри до місцевої влади дозволить зменшити «тінізацію» економіки та збільшити податкові надходження до бюджету громади;

- зростає рівень доходів населення, відповідно – надходження до місцевого бюджету;

- підвищується ділова активність, на терени громади заходять інвестори, реалізуються стратегічні для Миколаївської громади бізнес-проекти;

- кожного року громада залучає значні зовнішні ресурси для свого розвитку – як з державного бюджету України, так і міжнародної технічної допомоги;

- дрібним товаровиробникам вдається відстоювати своє місце на ринку продовольчих товарів, що призводить до зростання зайнятості та доходів місцевого населення;

- нові ресурсні можливості дозволяють громаді значно покращити стан своєї інфраструктури та рівень послуг, що надаються;

- громада втримує благополучну екологічну ситуацію;

- доля витрат на утримання закладів соціальної та гуманітарної сфери в бюджеті громади зменшується, а відсоток коштів, що спрямовується на проекти з економічним ефектом – збільшується;

- масовий спорт та здоровий спосіб життя стають модними;

- життя в громаді стає комфортним та привабливим, а демографічна ситуація вирівнюється.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4. СТРАТЕГІЧНЕ БАЧЕННЯ, ЦІЛІ РОЗВИТКУ ТА ЗАВДАННЯ

4.1. Образ Миколаївської СТГ в майбутньому

Миколаївська громада – це простір із високим інвестиційним потенціалом, орієнтований на розвиток сучасного, технологічного сільського господарства та переробної промисловості. Це безпечне та комфортне місце для життя, ведення бізнесу і відпочинку, з оновленою інфраструктурою, якісними освітніми та медичними послугами, а також розвиненою сферою дозвілля, спорту і відпочинку, що поєднує сучасність з українськими національними традиціями. Громада об'єднує доброзичливих і толерантних людей, які дбають про своє здоров’я та активне життя.

Бачення майбутнього громади було сформовано у процесі відкритого діалогу з активними мешканцями, які брали участь у засіданнях робочої групи. Процес складався з кількох етапів і включав SWOT-аналіз та визначення ключових проблем громади – загалом 26 позицій. Їх систематизація та пошук рішень дозволили окреслити пріоритетні сфери розвитку.

Кожна складова бачення вказує на актуальні виклики, які громада прагне подолати. Це – модернізація сільського господарства, розвиток бізнес-середовища, оновлення інфраструктури та, передусім, інвестиції в людський потенціал. Передбачається, що реалізація цього бачення сприятиме покращенню якості життя в громаді.

У короткій формі візія відображає всі три стратегічні цілі Стратегії розвитку громади, а отже, є стислим і змістовним викладом її основних напрямів та операційних завдань.

 

4.2. Напрями розвитку: стратегічні та операційні цілі, завдання

Для втілення бачення розвитку Миколаївської громади необхідна цілеспрямована та послідовна підготовка. В межах комплексного підходу до стратегічного планування було проаналізовано результати попереднього етапу розвитку. За підсумками роботи робочої групи та консультацій із представниками зацікавлених сторін сформульовано стратегічні та операційні цілі розвитку громади.

Під час обговорення тривала дискусія щодо доцільності виокремлення чотирьох стратегічних цілей, зокрема — розвитку туризму як окремого напрямку. В результаті було вирішено не виділяти туризм в окрему операційну ціль, а розглядати його як складову економічного розвитку. Інші запропоновані операційні цілі були збережені без змін.

4.2.1. Стратегічні цілі:

1. Інноваційність

Сприяння впровадженню інновацій, що підвищують ефективність процесів, якість продукції та відповідають актуальним соціально-економічним потребам громади.

2. Комфорт і безпека

Покращення умов життя мешканців через якісні комунальні та публічні послуги, розвиток інфраструктури, створення умов для бізнесу та економічної активності.

3. Ідентичність громади

Зміцнення культурної та історичної самобутності, підтримка творчості, розвиток громадянських компетенцій та людського потенціалу.

4.2.2. Оперативні цілі:

• Освіта для різних поколінь та соціальних груп.
• Розвиток підприємництва.
• Реформування земельно-господарського устрою території громади.
• Програма покращення первинної медичної допомоги
• Створення стійкого тренду здоров’я
• Створення багаторівневої системи мобільності - інклюзивність простору та закладів.
• Програма розвитку житлово-комунального господарства з метою підвищення якості житлово-комунальних послуг, забезпечення стійкого функціонування інженерної інфраструктури громади.
• Чисте довкілля. Затвердження екологічної стратегії Миколаївської СТГ.
• Безпечна громада.
• Доступне житло.
• Формування культурної ідентичності.

Для реалізації вищенаведених цілей було розроблено відповідні завдання. Їх формування базувалося на виявлених проблемах громади. Робоча група зосередила увагу на вузьких, практично орієнтованих питаннях, які доцільно реалізовувати в межах окремих завдань, а не на рівні цілей.

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 5. СТРАТЕГІЧНІ, ОПЕРАТИВНІ ЦІЛІ ТА ЗАВДАННЯ:

5.1. Стратегічна ціль № 1 Покращення освітнього середовища.

Оперативна ціль № 1.1. Освіта для різних поколінь та соціальних груп.

Завдання № 1.1.1. Програма підняття престижу професії вчителя

Завдання № 1.1.2. Створення програми підтримки вчителів за системою STEAM та аналогічними програмами.

Завдання № 1.1.3. Перегляд освітньої програми профорієнтації учнів комунальних закладів середньої освіти з метою виявлення талантів і цільового обрання закладу вищої освіти.

Завдання № 1.1.4. Програма підтримки шкільних олімпіад, з подальшою програмою підтримки переможців.

Завдання № 1.1.5. Програма професійного навчання зареєстрованих безробітних.

Завдання № 1.1.6. Програма професійного навчання учнів ліцею.

5.2. Стратегічна ціль № 2 Покращення умов для підприємництва

Оперативна ціль № 2.1. Розвиток підприємництва.

Завдання № 2.1.1. Програма створення кращих умов для ведення бізнесу.

Завдання № 2.1.2. Програма проведення консультацій та навчання для малого бізнесу з питань підприємницької діяльності.

Завдання № 2.1.3. Програма створення попиту на робочу силу.

Завдання № 2.1.4. Формування спільних програм і планів розвитку з сусідніми громадами.

Оперативна ціль № 2.2. Реформування земельно-господарського устрою території громади.

Завдання № 2.2.1. Програма створення місцевих реєстрів і баз даних земельного та містобудівного кадастрів.

Завдання № 2.2.2. Розроблення проєкту землеустрою щодо встановлення меж Громади.

Завдання № 2.2.3. Складання проєктів нових та впорядкування існуючих землеволодінь та землекористувань.

Завдання № 2.2.4. Програма розроблення Генеральних планів розвитку населених пунктів громади.

Завдання № 2.2.5. Установлення меж територій з особливими режимами використання.

Завдання № 2.2.6. Програма введення пільг по земельному податку та по орендній платі для спеціальних режимів сприяння розвитку виробництва.

Завдання № 2.2.7. Програма інвентаризація об'єктів сільського публічного простору (житлова, громадська, промислова та інша забудова).

Завдання № 2.2.8. Створення механізмів/процедур інвестування в різні сфери життєдіяльності/економіки Громади.

5.3. Стратегічна ціль № 3 - “Комфортна та безпечна громада” 

Оперативна ціль № 3.1. Програма покращення первинної медичної допомоги.

Завдання № 3.1.1.: Модернізація амбулаторій і ФАПів, оснащення пунктів телемедицини, залучення молодих медпрацівників до громади.

Оперативна ціль №. 3.2. Створення стійкого тренду здоров’я.

Завдання № 3.2.1. Програма створення мережі обладнаних пунктів діагностики, профілактичної медицини, відповідний стан зелених зон, скверів і парків біля медичних закладів.

Оперативна ціль № 3.3. Створення багаторівневої системи мобільності - інклюзивність простору та закладів, соціальна підтримка.

Завдання № 3.3.1. Програма створення умов для осіб з обмеженими можливостями.

Завдання № 3.3.2. Програма розвитку мобільних бригад.

Завдання № 3.3.3. Програма створення мережі транспортного сполучення між населеними пунктами громади.

Завдання № 3.3.4. Програма створення ветеранських просторів.

Завдання № 3.3.5. Програма матеріальної підтримки вразливих верств населення.

Завдання № 3.3.6. Програма матеріальної підтримки ветеранів війни, Захисників і Захисниць України, членів їх сімей та членів сімей загиблих ( померлих ) ветеранів війни.

Завдання № 3.3.7. Програма розвитку соціальних послуг на території громади.

Оперативна ціль № 3.4. Програма розвитку житлово-комунального господарства з метою підвищення якості житлово-комунальних послуг, забезпечення стійкого функціонування інженерної інфраструктури громади.

Завдання № 3.4.1. Програма розвитку систем водопостачання та водовідведення.

Завдання № 3.4.2. Програма будівництва/модернізації каналізаційних систем і очисних споруд.

Завдання № 3.4.3. Програма ефективного поводження з побутовими відходами.

Завдання № 3.4.4. Програма покращення житлового фонду.

Завдання № 3.4.5. Програма утримання та благоустрою територій населених пунктів громади.

Завдання № 3.4.6. Програма розвитку вуличного освітлення населених пунктів.

Оперативна ціль 3.5. Чисте довкілля.

Завдання № 3.5.1. Аналіз, виявлення та інвентаризація суб'єктів господарювання і виробничих процесів на території громади, що негативно впливають на стан навколишнього природного середовища.

Завдання № 3.5.2. Програма залучення населення до участі у вирішенні екологічних проблем громади.

Завдання № 3.5.3. Програма боротьби з алергенними рослинами (дерева, злаки, бур’яни).

Завдання № 3.5.4. Програма очищення берегів та русла річки Суха Сура в межах території громади.

Оперативна ціль 3.6. Безпечна громада.

Завдання № 3.6.1. Програма створення місцевої пожежної команди.

Завдання № 3.6.2. Створення фонду об’єктів цивільного захисту – мережа найпростіших укриттів.

Завдання № 3.6.3. Впровадження автоматизованої системи оповіщення та відеоспостереження.

Оперативна ціль № 3.7. Доступне житло.

Завдання № 3.7.1. Програма створення фонду службового житла працівників освіти, охорони здоров’я, молодих спеціалістів.

Завдання № 3.7.2. Створення реєстру безхазяйного житла (нерухомого майна) на території громади.

Завдання № 3.7.3. Програми забезпечення житлом дітей сиріт, інвалідів, військовослужбовців та інших верств населення.

Оперативна ціль № 3.8. Формування культурної ідентичності.

Завдання № 3.8.1. Програма проведення культурних і суспільних заходів

Завдання № 3.8.2. Програма проведення спільних культурних і суспільних заходів з сусідніми громадами (Дніпровська міська ТГ, Кам’янська міська ТГ, Новоолександрівська СТГ, Сурсько-Литовська СТГ, Криничанська та Солонянська СТГ)

Завдання № 3.8.3. Розроблення та просування бренда Громади як частини Дніпропетровської області.

5.4. Узгодженість Стратегії розвитку громади з іншими стратегічними документами

Стратегія розвитку Миколаївської СТГ до 2028 року кореспондується з основними положеннями Державної стратегії регіонального розвитку на 2021-2027 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 5 серпня 2020 р. № 695 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13 серпня 2024 р. № 940) та Оновленої Стратегії розвитку Дніпропетровської області на період до 2027 року, затвердженої рішенням обласної ради «Про внесення змін до рішення обласної ради від 07 серпня 2020 року № 624-24/VII „Про Стратегію регіонального розвитку Дніпропетровської області на період до 2027 року» № 502-25/VIII від 07.05.2025 року. Стратегія розвитку Миколаївської СТГ відповідає планам їх реалізації та економічним, соціальним, екологічним, інфраструктурним, територіальним та іншим аспектам розвитку громади.

РОЗДІЛ 6. ВПРОВАДЖЕННЯ СТРАТЕГІЇ

У практиці управління розвитком громад існує проста формула: Ефективність = Планування × Виконання.

Якщо хоча б один із компонентів наближається до нуля — загальний результат буде нульовим.

Саме через відсутність механізмів ефективного планування та реалізації багато стратегій так і залишилися декларативними документами без практичного втілення.

Побудова практичного механізму реалізації Стратегії Миколаївської територіальної громади ґрунтується на сформованій у попередніх розділах стратегічній платформі:

«Бачення – Напрями – Стратегічні цілі – Операційні цілі – Завдання – Заходи/Проєкти».

6.1. План заходів з реалізації Стратегії

Після затвердження Стратегії громадою розпочинається етап її практичного втілення. Основним інструментом для цього є План заходів, що визначає перелік конкретних дій по реалізації завдань, сформованих у рамках стратегічних і операційних цілей.

Відповідно до законодавства, План заходів має розроблятися на три роки та оновлюватися на наступний чотирирічний період з урахуванням пріоритетів Державної стратегії регіонального розвитку та відповідної обласної стратегії.

До складу Плану включаються:

• проєкти місцевого розвитку;

• організаційні, технічні, правові, інформаційні заходи;

• діючі й нові місцеві програми розвитку.

Відбір проєктів для включення до Плану здійснювався робочою групою на основі поданих пропозицій структурних підрозділів сільської ради та активних членів громади. Основними критеріями є: відповідність Стратегії, реалістичність, наявність ресурсів і організаційна спроможність.

 

6.2. Механізм реалізації

Для координації впровадження Стратегії необхідне створення або делегування повноважень відповідному структурному підрозділу, який забезпечуватиме:

• координацію дій і моніторинг проєктів;

• комунікацію з учасниками процесу;

• пошук зовнішніх ресурсів та партнерів;

• підготовку проєктів на зовнішнє фінансування.

Також передбачається створення системи управління людським капіталом, яка відповідатиме за:

• планування кадрових потреб;

• професійний розвиток працівників;

• підтримку кадрового резерву;

• підвищення мотивації персоналу.

Для стратегічного управління процесом реалізації має бути створено Координаційну раду, до складу якої увійдуть представники депутатського корпусу, старостинських округів, громадськості та ключових інституцій громади.

 

6.3. Програмування

Розробка місцевих програм розвитку — перший крок до реалізації Стратегії. Цей процес має враховувати основні компоненти регіонального розвитку: економіку, соціальну сферу, охорону довкілля. Програми мають відповідати таким принципам:

• сталий розвиток,

• рівні можливості,

• цифрова трансформація.

Кожен захід або проєкт має оцінюватися з точки зору дотримання зазначених принципів, відповідності державним і обласним стратегіям, а також їхньої здатності сприяти досягненню цілей громади.

Програми групують заходи та проєкти за змістом і строками реалізації, визначають відповідальних виконавців та джерела фінансування. Оцінка ефективності здійснюється через систему індикаторів, що базуються на відповідних цілях і завданнях.

 

6.4. Інформування та відповідальність

Після затвердження Стратегії кожна зацікавлена сторона має бути поінформована про свою роль у її реалізації. Першочергове завдання — донесення цієї інформації до структурних підрозділів ради, комунальних установ і підприємств, а згодом — до ширшого кола партнерів і мешканців громади.

Цей процес має супроводжуватись інформаційною кампанією, що потребує відповідного фінансування.

 

6.5. Фінансування Стратегії

Для реалізації більшості завдань і проєктів Стратегії потрібне належне фінансування. Джерела фінансування включають:

• кошти місцевого бюджету;

• трансферти з державного бюджету;

• гранти ЄС, міжнародних організацій і донорських фондів;

• інвестиції (у т. ч. власні кошти підприємств);

• інші джерела, передбачені законом.

Розробка та уточнення фінансового плану здійснюється щороку на основі результатів моніторингу та реальних можливостей бюджету громади.

РОЗДІЛ 7. СИСТЕМА МОНІТОРИНГУ, ОЦІНЮВАННЯ ТА УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ

Моніторинг реалізації Стратегії розвитку є невід’ємною частиною процесу стратегічного управління, що передбачає регулярний збір, облік, аналіз і узагальнення інформації з метою відстеження динаміки змін у громаді відповідно до визначених стратегічних та операційних цілей і завдань.

Система моніторингу покликана стати ефективним інструментом для виконавчих органів громади, адже саме вони відповідальні за реалізацію програм, проєктів, бюджету та ухвалення рішень в умовах змін. Моніторинг має бути зручним, простим і регулярним, не залежати від суб’єктивного фактору, а процес збору даних — автоматизованим і систематизованим.

Загальний моніторинг Стратегії здійснюється щорічно через аналіз базових і фактичних значень індикаторів. Показники публікуються у звітах на офіційному вебресурсі громади.

Моніторинг виконання Плану заходів і проєктів проводиться двічі на рік. Виконавчі органи зобов’язані надавати актуальну інформацію в установлені терміни. Дані моніторингу повинні бути відкритими та доступними для всіх заінтересованих сторін і слугуватимуть основою для вимірювання прогресу реалізації Стратегії, допомагаючи в ухваленні рішень, координації дій, виявленні відхилень та здійсненні своєчасного коригування.

Оцінювання реалізації Стратегії — це комплексний аналіз її впливу на соціально-економічний розвиток громади, що дозволяє відповісти на ключові питання:

- Наскільки точно були обрані пріоритети?

- Чи досягнуто запланованих результатів?

- Чи відповідають витрати отриманим ефектам?

- Чи є результати стійкими та довготривалими?

Оцінювання проводиться після завершення строку дії Стратегії (або окремо — проміжне оцінювання) на основі даних моніторингу. Його результати включаються до підсумкового звіту, який подається до сільської ради протягом трьох місяців після завершення звітного періоду та публікується на офіційному сайті громади або в місцевих ЗМІ.

Оцінювання може бути:

- внутрішнім — виконується відповідальними виконавчими структурами;

- зовнішнім — проводиться незалежними експертами.

Зміст підсумкового звіту включає:

- зіставлення цільових та фактичних показників;

- рівень досягнення поставлених цілей;

- аналіз вигід для різних груп мешканців;

- вплив незапланованих змін;

- оцінку ефективності реалізації;

- стійкість результатів.

Управління ризиками реалізації Стратегії базується на систематичному моніторингу потенційних загроз, які можуть впливати на досягнення цілей. Ризики оцінюються за ймовірністю виникнення та масштабом наслідків, після чого розробляються превентивні або компенсаторні заходи.

Загалом, ефективна система моніторингу, оцінювання та управління ризиками забезпечує гнучкість Стратегії, її адаптивність до змін середовища, підзвітність і відкритість перед громадою.

Т.в.о. сільського голови 

секретар сільської ради Артем НАБОКІН

Виконавець: Володимир ДАНІЧ