Щодо застосування індексації нормативно грошової оцінки при справлянні плати за землю з юридичних осіб в 2025 році

У пресцентрі інформаційного агентства «МІСТ-ДНІПРО» у форматі Zoom відбулась пресконференція за участі начальника відділу податків і зборів з юридичних осіб у галузі інформацiї та телекомунікації управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС у Дніпропетровській області Оксани БАБКІНОЇ.

Сьогоднішня зустріч присвячена застосування окремих положень Податкового кодексу України при обчисленні суми податкових зобов’язань з плати за землю, а саме щодо застосування індексації нормативно-грошової оцінки при справлянні плати за землю з юридичних осіб в 2025 році.

Основними нормативними документами, що регулюють земельні відносини в Україні, є Земельний кодекс України (далі – ЗКУ) та Податковий кодекс України .

Згідно статті 206 Земельного кодексу України використання землі є платним.

Плата за землю – це місцевий податок у складі податку на нерухоме майно, яка є обов’язковою і запроваджується сільськими, селищними, міськими радами та радами об’єднаних територіальних громад та в повному обсязі зараховується до відповідних місцевих бюджетів.

Плата за землю займає друге місце в надходженнях до місцевих бюджетів.

За І півріччя 2025 року землекористувачами області сплачено 3603,2 млн грн, що на 158,6 млн грн більше у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.

Відповідно до норм Податкового кодексу України плата за землю справляється лише у двох її формах – земельному податку та орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Пунктом 271.1 ст.271 Податкового кодексу України встановлено, що базою оподаткування є нормативно грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації.

Відповідно до Закону України від 11.12.2003 №1378 «Про оцінку земель» (зі змінами) нормативна грошова оцінка це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормами.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), на 1 січня поточного року, що та визначається за формулою відповідно статті 289 Кодексу.

У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин не пізніше 15 січня поточного року забезпечують інформування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель.

Так, згідно з інформацією , наданою Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру листом від 13.01.2025 №6-28-0.22-18/71-25 повідомлено Державну податкову службу України, що коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки за 2024 рік становить 1,12, який застосовується для всіх категорій земель і видів земельних угідь.

Також звертаємо увагу на справляння плати за землю за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Порядок визначення бази оподаткування земель, для яких не виконана нормативна грошова оцінка, передбачає застосування у якості бази – розмір нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по області як публічного показника Оцінки зафіксованого для земель відповідної території (ст. 277 Кодексу).

Нормативна грошова оцінка одиниці площі ріллі по Дніпропетровській області визначена в розмірі 30251 гривня за 1га згідно Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів від 03.11.2021 №1147

На сайті Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру в розділі «Ринок та оцінка земель» щорічно розміщено інформацію «Про індексацію нормативної грошової оцінки земель за рік», в якій поінформовано про значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель по категоріях земельних ділянок.

Додатково повідомляємо, що коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки для земель (крім сільськогосподарських угідь) несільськогосподарського призначення становить: 1 – за 2020 рік; 1,1 – за 2021 рік; 1,15– за 2022 рік; 1,051 - за 2023 рік; 1,12 - за 2024 рік.

Отже, якщо земельні ділянки землі не належать до сільськогосподарських угідь, то при обчисленні податкових зобов’язань з плати за землю платники зобов’язані індексувати базову величину нормативної грошової оцінки, що визначена у порядку ст. 277 Кодексу, на відповідну величину коефіцієнта індексації.

Одночасно слід зазначити. що відповідно до вимог пункту 286.1 Податкового кодексу України платники плати за землю при поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Платникам, які мають податковий борг, що не перевищує 3060 грн, необхідно його сплатити

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) звертає увагу, що податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17х180=3060 гривень).

У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Отже, інформація про податковий борг, що не перевищує 3060 грн, платнику від контролюючого органу не надходить.

Нагадуємо, що сервіси ДПС України надають можливість платникам у зручний спосіб отримати необхідну інформацію, зокрема про податковий борг, а саме:

► в Електронному кабінеті: у вкладці «Повідомлення» меню «Вхідні документи»;

► у мобільному застосунку «Моя податкова»: у розділі «Мої дані» (через застосунок можна сплатити податкове зобов’язання за допомогою будь-якої із запропонованих платіжних систем та/або методу оплати) ;

► за допомогою чат-боту InfoTAX: у месенджері Viber (меню чат-боту InfoTAX дозволяє обрати потрібну опцію);

► інтеграція з Порталом «Дія» надає можливість доступу до стану розрахунків з бюджетом, у тому числі до інформації про податковий борг (для ФОП).

Контролюйте свої розрахунки з бюджетами самостійно, і у разі наявності податкового боргу, зокрема який не перевищує 3060 грн, обов’язково сплатіть його!

Не допускайте заборгованості з податків та зборів!

Коли вимога про сплату боргу (недоїмки) по єдиному внеску вважається відкликаною?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) повідомляє.

Відповідно до п. 6 розд. VІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами та доповненнями (далі – Інструкція № 449), вимога про сплату боргу (недоїмки) по єдиному внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – вимога) вважається відкликаною, якщо:

- сума боргу (недоїмки), зазначена у вимозі, погашається платником, органами державної виконавчої служби або органами Казначейства (вимога вважається відкликаною у день, протягом якого відбулося таке погашення суми боргу (недоїмки) в повному обсязі);

- контролюючий орган скасовує або змінює раніше зазначену суму боргу (недоїмки) внаслідок її узгодження або оскарження (вимога вважається відкликаною з дня прийняття контролюючим органом рішення про скасування або зміну раніше зазначеної суми боргу (недоїмки));

- вимога контролюючого органу про сплату боргу (недоїмки) скасовується судом (вимога вважається відкликаною у день набрання судовим рішенням законної сили);

- борг (недоїмка) списується у випадках, передбачених ст. 25 «Заходи впливу та стягнення» або іншими положеннями Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464), в порядку, визначеному пунктами 9 – 11 розд. VІ Інструкції № 449 (вимога вважається відкликаною у день прийняття контролюючим органом рішення про списання боргу (недоїмки) відповідно до частини 7 ст. 25 або іншого положення Закону № 2464);

- є рішення суду на стягнення відповідних сум боргу (недоїмки), що зазначені у вимозі, (вимога вважається відкликаною у день надходження виконавчих документів до органів державної виконавчої служби або до органів Казначейства).

Чи переноситься граничний термін сплати єдиного внеску, якщо останній день строку сплати припадає на вихідний або святковий день?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) нагадує, що відповідно до п. 6 розд. IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої, наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами та доповненнями, у разі якщо останній день строків сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків сплати єдиного внеску вважається перший робочий день, що настає за вихідним, святковим або неробочим днем.

Результати опрацювання інформації, отриманої від ДПС України, сервісу «Пульс», державної установи «Урядовий контактний центр» та «Гарячої лінії голови Дніпропетровської ОДА»

У січні – червні 2025 року до сервісу «Пульс» на розгляд надійшло 67 інформаційних карток зі зверненнями від фізичних і юридичних осіб щодо, дій або бездіяльності працівників структурних підрозділів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) (далі – звернення).

Найбільшу питому вагу складають звернення з наступних питань:

- щодо нарахувань в ІКП – 35 звернень (52,3%);

- щодо отримання адміністративної послуги – 10 звернень (15 %);

- щодо роботи ЦОП – 1 звернення (1,5%);

- відмова у реєстрації звітності в електронному вигляді – 2 звернення (3%)

- ненадання відповіді на усні або письмові звернення – 11 звернень (16,5 %)

- проблеми при реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних – 1 звернення (1,5 %),

- проблема при отриманні податкової знижки – 2 звернення (3 %)

Протягом січня – червня 2025 року фахівцями ГУ ДПС забезпечено своєчасний розгляд 116 звернень, які надійшли на розгляд від державної установи «Урядовий контактний центр». Загальна тематика звернень:

- питання щодо сплати земельного податку, податку на додану вартість, податку на майно, єдиного внеску – 43 (37,0%);

- контрольно-перевірочна робота – 19 (16,4%);

- надання податкових консультацій оподаткування спадщини та інші питання - 19 (16,4%);

- податкова заборгованість – 11 (9,5%);

- отримання чи відмова від реєстраційного номера облікової картки платника податків – 8 (6,9%);

- податкова знижка - 3 (2,5%);

- отримання довідки про доходи – 2 (1,7%);

- інші питання – 11 (9,5%).

У порівнянні з аналогічним періодом 2024 року загальна кількість звернень платників податків, які надійшли на розгляд від державної установи «Урядовий контактний центр» у 2025 році збільшилась на 43 одиниці (січень – червень 2024 – 73 звернення).

На «Гарячу лінію голови Дніпропетровської ОДА» надійшло 17 звернень. Загальна тематика звернень:

- питання щодо сплати земельного податку, податку на додану вартість, податку на майно, єдиного внеску – 7 звернень (41,0%);

- контрольно-перевірочна робота – 5 (29,4%);

- отримання чи відмова від реєстраційного номера облікової картки платника податків – 2 (11,8%);

- отримання довідки про доходи – 1 (5,9%);

- інші питання – 2 (11,8%).

При цьому, кількість звернень на «Гарячу лінію голови Дніпропетровської ОДА» збільшилась на 13 одиниць (січень – червень 2024 – 4 звернення).

1 січня звітного (податкового) року за 1 кв. метр бази оподаткування, відповідно до рішення, прийнятого сільською, селищною, міською радою

Чи має право на податкову знижку ФОП?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) нагадує, що відповідно до п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку на доходи фізичних осіб (податок) – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати та/або у вигляді дивідендів, у випадках, визначених ПКУ.

Заробітна плата – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом (п.п. 14.1.48 п.14.1 ст.14 ПКУ).

Відповідно до п.п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 ПКУ дивіденди – це платіж, що здійснюється юридичною особою, в тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

Порядок застосування податкової знижки передбачений ст. 166 ПКУ.

Підпунктом 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ передбачено, що загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, крім випадку, визначеного п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 ПКУ.

Згідно з абзацом першим п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 ПКУ сума податкової знижки, нарахована платнику податку у звітному податковому році, у разі включення до податкової знижки витрат, передбачених п.п. 166.3.10 п. 166.3 ст. 166 ПКУ, розраховується окремо від інших витрат та не може перевищувати суму річного загального оподатковуваного доходу платника податку, отриманого у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, що не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.

При цьому, п.п. 166.3.10 п. 166.3 ст. 166 ПКУ передбачено, що платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати на придбання акцій (інших корпоративних прав), емітентом яких є юридична особа, яка набула статус резидента Дія Сіті згідно з частиною третьою ст. 5 Закону України від 15 липня 2021 року № 1667-ІХ «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (з змінами та доповненнями) (далі – Закон № 1667), за умови що такі витрати були понесені платником податку до набуття емітентом статусу резидента Дія Сіті або впродовж періоду, коли такий резидент Дія Сіті відповідав вимозі, встановленій п. 3 частини третьої ст. 5 Закону № 1667.

Враховуючи викладене, фізична особа – підприємець має право на податкову знижку виключно як фізична особа у разі, якщо така фізична особа:

- є найманою особою та отримує доходи у вигляді заробітної плати та/або

- отримує доходи у вигляді дивідендів по акціях (інших корпоративних правах), емітентом яких є юридична особа, що має статус резидента Дія Сіті.

Які податкові пільги з плати за землю діють під час воєнного стану?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) повідомляє.

Земельні ділянки, розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих

Не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї)), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди для:

- фізичних осіб з 01.01.2022 до 31.12.2022;

- юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців з 01.03.2022 до 31.12.2022.

З 01.01.2023 не нараховується та не сплачується плата за землю:

з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації;

до останнього числа місяця, в якому було завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території.

З 01.05.2024 до територій активних бойових дій прирівняні території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, тому по таких територіях з 01.05.2024 також не нараховується та не сплачується плата за землю.

Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, який затверджено наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.

Земельні ділянки, що перебувають у консервації або забруднені вибухонебезпечними предметами

Також власники землі можуть отримати податкову пільгу, якщо їхня земельна ділянка перебуває у консервації, забруднена вибухонебезпечними предметами або може забруднитися через них (є потенційно забрудненою). Рішення про надання пільги приймає відповідний орган: сільська, селищна чи міська рада, військова або військово-цивільна адміністрація (далі – Ради).

Земельні ділянки, що перебувають у консервації:

Податок не нараховується на підставі даних Державного земельного кадастру:

- для земель державної та комунальної власності – від першого числа місяця, коли затверджений проєкт консервації, до кінця місяця, коли завершуються заходи з охорони земель згідно з даними Державного земельного кадастру;

- для земель приватної власності – з моменту внесення інформації до Державного земельного кадастру про заходи з охорони земель до кінця місяця, коли ці заходи завершуються згідно з даними Державного земельного кадастру.

Для земель державної та комунальної власності також не нараховується орендна плата за договорами оренди.

Після завершення заходів з охорони земель нарахування плати за землю відновлюється з першого числа наступного місяця.

Якщо інформація щодо консервації земель в контролюючому органі відсутня, плата за землю нараховується за даними, які подає платник. У разі розбіжностей контролюючий орган протягом 10 робочих днів перераховує суму плати за землю і надсилає нове податкове повідомлення-рішення.

Земельні ділянки, що забруднені вибухонебезпечними предметами:

Плата за землю не нараховується за період, коли ділянка вважається забрудненою згідно з даними Державного земельного кадастру:

- починаючи з першого числа місяця, коли починається обстеження території операторами протимінної діяльності;

- закінчується останнім числом місяця, коли ділянка визнається придатною для використання.

Для територій активних бойових дій або тимчасово окупованих цей період розраховується з місяця після завершення бойових дій чи окупації, за умови подання власниками земельних ділянок заяви та прийняття Радою рішення про пільги. Звертаємо увагу на те, що хоча кінцевою метою заяви власника земельної ділянки є отримання податкової пільги, заява має надаватися про потенційне забруднення земельної ділянки вибухонебезпечними предметами.

Нарахування плати за землю відновлюється з першого числа місяця, наступного за місяцем, коли ділянка знову вважається придатною для використання.

Звертаємо увагу, що стосовно земельного податку підставою для його ненарахування є дані Державного земельного кадастру.

Земельні ділянки, які непридатні для використання через потенційну загрозу їх забруднення вибухонебезпечними предметами:

Якщо ділянка визнана непридатною через можливе забруднення вибухонебезпечними предметами, плата за землю не нараховується з першого числа місяця, на який припадає дата прийняття рішення Ради про надання пільги, на підставі заяви платника податку, до останнього числа місяця, на який припадає дата, що настає раніше:

- або кінця строку дії пільги,

- або скасування рішення,

- або дата початку обстеження ділянки операторами протимінної діяльності.

При відсутності даних в контролюючому органі плата за землю нараховується за інформацією, наданою платником, а при розбіжностях контролюючий орган протягом 10 робочих днів перераховує суму податку і видає нове податкове повідомлення-рішення.

Одночасно зазначаємо, що відповідно до рішень Рад (з обов’язковим зазначенням кадастрових номерів) можуть надаватися індивідуальні податкові пільги юридичним та фізичним особам за земельні ділянки, які визнані непридатними для використання через загрозу забруднення вибухонебезпечними предметами.

Рішення Рад про пільги приймаються щороку, якщо є відповідні заяви платників податку, і діють до кінця поточного календарного року.

Для отримання пільги платники податку звертаються із заявою та відповідними документами до Ради за місцем розташування об’єктів оподаткування.

Земельні ділянки, на яких об'єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, знищені внаслідок бойових дій:

Не нараховується та не сплачується плата за землю за земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, знищені внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, дані про знищення яких та дані про земельні ділянки, на яких були розташовані зазначені об'єкти нерухомого майна, внесені до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України (далі – Реєстр пошкодженого майна), в межах площ земельних ділянок:

для фізичних осіб - власників знищених об'єктів житлової нерухомості:

у селах - не більше як 0,25 га;

у селищах - не більше як 0,15 га;

у містах - не більше як 0,1 га;

для фізичних та юридичних осіб – власників знищених об'єктів нежитлової нерухомості та юридичних осіб – власників знищених об'єктів житлової нерухомості:

100 відсотків площі земельної ділянки – у разі якщо загальна площа знищеного об'єкта житлової або нежитлової нерухомості дорівнює або перевищує одну третину загальної площі земельної ділянки, на якій був розташований такий зруйнований об'єкт нерухомого майна;

50 відсотків площі земельної ділянки – у разі якщо загальна площа знищеного об'єкта житлової або нежитлової нерухомості не перевищує одну третину загальної площі земельної ділянки, на якій був розташований такий зруйнований об'єкт нерухомого майна.

Податок не нараховується і не сплачується за період:

- з першого числа місяця, на який припадає дата знищення нерухомого майна, згідно з Реєстром пошкодженого майна,

- до останнього числа місяця, у якому зареєстровано речове право на новозбудований на такій земельній ділянці об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяження, або до останнього числа місяця, в якому припинено або скасовано воєнний стан в Україні, але не пізніше ніж до 01.01.2026.

Важливо!

Тимчасово, на період дії воєнного стану на території України, по 31 грудня року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, до рішень Рад щодо встановлення ставок та пільг з місцевих податків та/або зборів та/або рішень про внесення змін до таких рішень не застосовуються вимоги щодо:

- термінів їх прийняття та набрання чинності;

- можливості надання індивідуальних податкових пільг.

Експериментальний проєкт щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками): сприяння дотриманню платниками своїх податкових обов’язків

Запровадження системи управління ризиком дотримання податкового законодавства дає змогу:

- допомогти платникам податків уникнути найбільш поширених помилок під час ведення господарської й підприємницької діяльності, заповнення податкової звітності, сплати податків у майбутньому тощо;

- максимально спростити подання податкової звітності й сплату податків, спільно вирішувати проблеми й усувати перешкоди;

- мінімізувати ризики недотримання платниками вимог податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС;

- запровадити механізм комплаєнсу від державної реєстрації платника податків до системи відслідковування ризиків у ДПС і кінцевого результату – сплати податків і зборів до бюджетів усіх рівнів;

- забезпечити належне надходження доходів і зборів, контроль за справлянням яких закріплено за ДПС, мінімізувати недонадходження доходів і зборів відповідно до ідентифікованих податкових ризиків.

Чи має право фізична особа – нерезидент відмовитися від прийняття РНОКПП?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) звертає увагу, що відповідно до ст. 70 Податкового кодексу України та пунктів 1 і 2 розд. VIII Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 (із змінами) (далі – Положення № 822), фізична особа, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків (РНОКПП), зобов’язана особисто подати до відповідного контролюючого органу повідомлення за формою № 1П, яке є водночас заявою для обліку в окремому реєстрі Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (ДРФО), та пред’явити паспорт або документ, на підставі якого оформлюється паспорт вперше. Облік осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття РНОКПП та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться в окремому реєстрі ДРФО за прізвищем, ім’ям, по батькові (за наявності), серією (за наявності) та номером паспорта.

Контролюючий орган вносить до паспорта у формі книжечки відмітку про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта. До паспорта у формі картки інформація про відмову від прийняття РНОКПП вноситься відповідно до законодавства, яким регулюється питання ведення Єдиного державного демографічного реєстру (пункти 7 та 9 розд. VIII Положення № 822).

Тобто, чинним законодавством передбачено внесення до паспорта громадянина України відмітки про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта.

Фізична особа – нерезидент, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття РНОКПП, не має такої можливості.

Суспільна та громадянська безбар’єрність: доступ кожного до адміністративних та інших послуг

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) інформує.

Відповідно до Національної стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року візія напряму суспільної та громадянської безбар’єрності – забезпечення рівних можливостей участі всіх людей, їх об’єднань та окремих суспільних груп у житті територіальних громад та держави, рівний доступ до суспільно-політичного та культурного життя, сприятливе середовище для фізичного розвитку та самореалізації, а також інклюзивне середовище як передумова для участі у всіх формах суспільного життя та громадської активності.

Однією із стратегічних цілей цього напряму є те, що для кожної людини доступні послуги, зокрема соціальні, освітні, медичні, комунальні, транспортні, фінансові, правничі, безпекові, правозахисні, цивільного захисту, адміністративні, архівні, медіа та інші.

ДПС впроваджує принципи доступності та рівного сервісу для всіх платників і прагне, щоб кожен громадянин або підприємець мав можливість отримати необхідні послуги швидко, зрозуміло та з повагою до своїх потреб.

Для людей з інвалідністю та маломобільних груп населення забезпечено доступність приміщень у Центрах обслуговування платників. При цьому, першочергова увага приділяється зручності таких осіб та забезпеченню їхніх потреб в отриманні послуг.

Обслуговування осіб з інвалідністю та маломобільних груп населення здійснюється позачергово. Таких відвідувачів супроводжує модератор ЦОП протягом всіх етапів отримання послуг.

Ввічливе та уважне ставлення до кожного відвідувача – пріоритет комунікацій з платниками.

Ми враховуємо особливості кожного і адаптуємось, щоб допомогти кожному.

Щодо проведення перерахунку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об’єкти нерухомості, які перебувають у спільній сумісній власності кількох осіб та не поділений в натурі

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) нагадує, що відповідно до п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Податок), є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками житлової та/або нежитлової нерухомості.

Згідно з п.п. «б» п.п. 266.1.2 п. 266.1 ст. 266 ПКУ якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником Податку є одна з таких осіб – власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом.

Обчислення суми Податку з об’єкта / об’єктів оподаткування, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості (п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ).

Підпунктом 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ встановлено, що податкове / податкові повідомлення-рішення про сплату суми / сум Податку, обчисленого згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, разом з детальним розрахунком суми / сум податку та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Податкове / податкові повідомлення-рішення про сплату суми / сум Податку та відповідні платіжні реквізити, визначені в абзаці першому п.п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, що надсилаються платнику податку, повинні містити щодо кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, зокрема, але не виключно, інформацію про адресу місцезнаходження об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості, його площу, ставки та надані фізичним особам пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Відповідно до п.п. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 ПКУ платники Податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних, зокрема щодо об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку, та нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником Податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема, документів на право власності, контролюючий орган за податковою адресою платника податку проводить перерахунок суми Податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Крім того, згідно з абзацом другим п.п. 266.7.4 п. 266.7 ст. 266 ПКУ у разі подання платником Податку контролюючому органу правовстановлюючих документів на нерухоме майно, відомості про яке відсутні у базі даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, сплата податку фізичними особами здійснюється на підставі поданих платником Податку відомостей до отримання контролюючим органом відомостей від органів державної реєстрації прав на нерухоме майно про перехід права власності на об’єкт оподаткування.

Фізичні особи – співвласники нерухомості, яка перебуває у їх спільній сумісній власності, але не поділена в натурі, після подання письмової заяви до контролюючого органу про визначеного за їх згодою платника Податку мають право звернутись із заявою про перерахунок Податку за періоди, за які вже було здійснено нарахування іншим співвласникам.

Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року (п.п. 266.6.1 п. 266.6 ст. 266 ПКУ).

Податкове зобов’язання з Податку може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених п. 102.1 ст. 102 ПКУ (п. 266.10 ст. 266 ПКУ).

Згідно з положеннями п. 102.1 ст. 102 ПКУ контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом.

Враховуючи викладене вище, після звернення фізичної особи до контролюючого органу про визначеного за згодою всіх співвласників платника Податку та здійснення перерахунку Податку за періоди, за які вже було здійснено нарахування іншим співвласникам, контролюючий орган проводить перерахунок з урахуванням строків давності (1095 днів), що продовжуються на періоди дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), та воєнного стану в Україні.

До уваги платників плати за землю!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро) повідомляє, що відповідно до абзаців другого – четвертого п.п. 69.14 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) починаючи з 01 січня 2023 року, за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією (далі – Перелік територій), плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, в якому було завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території.

Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій.

Перелік територій визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Перелік територій, затверджено наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004 (зі змінами) (далі – Наказ № 309).

Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11 березня 2025 за № 380/43786 (далі – Наказ № 376) затверджено Перелік територій та визнано таким, що втратив чинність Наказ № 309.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 квітня 2024 року № 485 «Про внесення змін до пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2022 року № 1364» (далі – Постанова № 485), яка набрала чинності з дня опублікування – 03 травня 2024 року, встановлено, що для цілей оподаткування території активних бойових дій – це включені до Переліку територій території активних бойових дій та території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси.

Для цілей справляння плати за землю відповідно до п.п. 69.14 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ застосовуються території активних бойових дій (Підрозд. 2 Розд. І Переліку територій); території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси (Підрозд. 3 Розд. І Переліку територій) та тимчасово окуповані російською федерацією території України (Розд. ІІ Переліку територій).

Отже, враховуючи положення п.п. 69.14 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ починаючи з 01.01.2023 суб’єктами господарювання, які є власниками та користувачами земельних ділянок (земельних часток (паїв)), що розташовані на територіях активних бойових дій або тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та/або орендна плата) за такі земельні ділянки за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, в якому було завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території відповідно до даних Переліку територій.

При цьому для земельних ділянок, розташованих на територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси (Підрозд. 3 Розд. І Переліку територій), застосування п.п. 69.14 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ починається з початку місяця, в якому набрала чинності Постанова № 485, тобто плата за землю за такі земельні ділянки не нараховується та не сплачується починаючи з 01.05.2024.

Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «5»).

Відділ комунікацій з громадськістю

управління інформаційної взаємодії

Головного управління ДПС

у Дніпропетровській області (територія обслуговування: м. Дніпро)